Історичні відомості про походження бібліотеки

Бібліотеки стародавнього світу
У далекій давнині слідом за появою перших книг у вигляді глиняних табличок і сувоїв папірусу з'являються і перші бібліотеки як громадські сховища пам'яток писемності.    Перші бібліотеки збирали глиняні та кам'яні таблички (Ассирія, Вавилон), потім папірусні (Єгипет), пергамені, а потім паперові книги. Існували вони при монастирях, королівських і княжих будинках, перших університетах.

    Найбільша і найвідоміша нам сьогодні бібліотека глиняних табличок, що датується VII століттям до н.е., належала ассирийскому царю Ашшурбаніпалу (668 - 631 роки до н.е.) з Ніневії. Засновником цієї бібліотеки був цар Тіглатпілезер I (1112 - 1074 роки до н.е.). 

  

                                       Бібліотеки античності

    У період античності в Древній Греції з'являється слово «бібліотека» від грецьких слів biblion (книга) і theke (сховище). У цей же час з'являються бібліотеки, в значенні, близькому до сучасного.

    Винекнення першї великої бібліотеки в Стародавній Греції відносять до IV століття до н.е. і пов'язують з ім'ям Арістотеля (384 - 323 роки до н.е.).             Йому належала унікальна бібліотека, яка налічувала близько 40 тисяч книг. У створенні цієї бібліотеки брав участь один з найзнаменитіших його учнів - Олександр Македонський. Важливу роль у поповненні фонду бібліотеки Аристотеля зіграв також інший його учень - Теофраст.

    Найбагатша і відома книжковими зборами античності була, ймовірно, Олександрійська бібліотека царя Птолемея, заснована на початку III століття до н.е. царем Єгипту Птолемеєм I Сотером (323 - 283 роки до н.е.), що містила, до I століття н.е., як стверджують фахівці, більше 700 тисяч одиниць зібрань.   

                         Перша бібліотека Київської Русі

    Бібліотека Ярослава Мудрого — за літописними свідченнями, перша бібліотека Київської Русі, що розташовувалася на території Софійського Собору в Києві.

Час заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті минулих літ» про неї згадується під 1037 роком. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які — «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».

Це єдина згадка в літописних джерелах про першу бібліотеку Київської Русі. Подальша її доля невідома. Мало відомостей і про первинне місце розташування книгозбірні й книгописної майстерні при ній, а також про кількісний і якісний склад її фонду. Є підстави стверджувати, що бібліотека Софії Київської і книгописна майстерня, заклали основу бібліотеки Києво-Печерсько го монастиря, також бібліотек інших великих міст Київської Русі. За підрахунками фахівців, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів.